Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) є новітнім методом діагностики, який грунтується на використанні радіофармпрепаратів і дозволяє побудувати картину тривимірної реконструкції відбуваються в організмі функціональних процесів.

ПЕТ на відміну від магнітно-резонансної томографії та комп'ютерної томографії не вивчає анатомічну особливість органів і тканин, а діагностує їх функціональну активність. Він також ще називається і «функціональної терапією». Теоретично ПЕТ дозволяє вивчати будь-які функціональні процеси, які відбуваються в організмі. Для цього підбирається хімічна сполука, мічене радіонуклідом. Воно активно бере участь у здійсненні метаболічної функції, обраній для дослідження.

Області застосування

У практичній медицині метод ПЕТ має найбільше поширення і найбільшу цінність в діагностуванні тих чи інших онкологічних захворювань. При його допомозі можливо проводити діагностику високої точності пухлин розмірами від одного сантиметра, що не мають явного злоякісного характеру, а також розпізнавати і відрізняти злоякісні пухлини від доброякісних. Крім цього, ПЕТ використовується при діагностиці головного мозку (ішемічні порушення, хвороба Альцгеймера, наслідки травм, епілепсія) і захворювань серця (ділянок серцевого м'язи з порушеним кровообігом).

Переваги ПЕТ

Позитронно-емісійна томографія має ряд переваг по відношенню до інших методів діагностики:

• одне дослідження може заміняти кілька видів діагностики;
• висока точність діагностування;
• здатність охоплювати всі органи при одному дослідженні;
• відсутність у пацієнтів хворобливості і неприємних відчуттів при дослідженні, а також побічних ефектів;
• нешкідливість;
• виключення необов'язкових або неефективних медикаментозних або оперативних методів лікування;
• діагностика захворювання на її ранній стадії.

Механізм дії ПЕТ

При діагностуванні онкологічних захворювань в позитронно-емісійної томографії в якості радиофармпрепарата найчастіше служать частинки глюкози, спеціально помічені для дослідження. На відміну від нормальних тканин клітини пухлин набагато активніше поглинають і накопичують глюкозу. На основі того, як позначена глюкоза розподіляється по організму, виводяться результати дослідження ПЕТ.

Позитронно-емісійна томографія сама по собі не може дати точні дані місця накопичення міченої глюкози. Щоб здійснити таке дослідження необхідно поєднувати ПЕТ з комп'ютерною томографією. Остання надає детальну та детальну анатомічну картину галузі дослідження, а ПЕТ дозволяє оцінити в ній наявність різних функціональних процесів, таких як зростання пухлини і т.д. Така діагностика іменується ПЕТ-КТ, і вона застосовується відносно більшості пацієнтів на сьогоднішній день.

Протипоказання

Єдиним і абсолютним протипоказанням до проведення позитронно-емісійної томографії є періоди вагітності та годування груддю у жінок (такі ж заходи поширюються на будь-який інший метод променевої діагностики). Не рекомендується також використовувати ПЕТ по відношенню до пацієнтів з важким станом, так як така діагностика тривати досить довгий час і вимагає постійного нерухомого стану.

Підготовка до ПЕТ і його проведення.

За шість годин до проведення діагностики ПЕТ не рекомендується вживати їжу. Пацієнту необхідно поставити в курс лікаря про наявність у нього (пацієнта) хронічних захворювань, тим більше, якщо мова ідеї про цукровий діабет, а також повідомити найменування уживаних ліків: це здатне впливати на результати діагностики.

Сам томограф знаходиться в окремому кабінеті і за зовнішнім виглядом нагадує пристрої, що використовуються для проведення магнітно-резонансної томографії та комп'ютерної томографії. Перед початком процедури пацієнтові вводять у вену радіофармпрепарат, як правило, у вигляді міченої глюкози, після чого пацієнт повинен полежати в спокійному стані близько 30-60 хвилин. Протягом цього часу препарат розподіляється по організму.

Пацієнту не рекомендується в цей період говорити і рухатися, так як радіофармпрепарат здатний накопичуватися в працюючому м'язі, що порушує результати діагностики. Сам препарат нешкідливий, не має яких-небудь побічних дій і вводиться малими дозами.

Після цього починається безпосередньо сам процес діагностування. Датчики приладу почнуть переміщатися, щоб зафіксувати області скупчення радиофармпрепарата. Процедура триває 30-40 хвилин.

Результат може бути оголошений пацієнтові як через кілька годин, так і в проміжку часу до 2-3 днів. Це залежить від його складності. Після процедури рекомендується вживати велику кількість води, щоб прискорити процес виведення радиофармпрепарата з організму.