Добрий день, Лілія.
Насправді на ваше запитання відповісти дуже важко, так як статеві акти, які відбуваються в день овуляції, а також напередодні неї, можуть призвести до зачаття, тобто вірогідність зачаття в ці дні максимальна. Що стосується того питання, який із статевих актів привів до зачаття (і в більшості випадків це питання тотожний питання, який чоловік є біологічним батьком дитини), то відповісти на нього без аналізу ДНК, часто неможливо.
Я думаю, що ви знаєте, що сперматозоїди потрапляють в жіночий організм, і ще протягом деякого часу «живуть в організмі жінки». Термін життя сперматозоїдів в жіночому організмі різний, але в середньому він становить близько трьох днів. Саме тому статеві акти, що відбулися дванадцятого і тринадцятого серпня, могли привести до зачаття. При сім'явиверганні в піхву, звичайно, в жіночий організм потрапляє набагато більше сперми, ніж у випадку з перерваним статевим актом, тим більше, що правильно виконаний статевий акт не призводить до вагітності. Взагалі, якщо чоловік чітко контролює початок сім'явиверження, і незадовго перед статевим актом у нього не було статевих контактів, то сперматозоїдів у нього в мастилі бути не повинно, тобто зачаття від перерваного статевого акту буде неможливо. Якщо ж ситуація інша, то сперма може потрапити в піхву з змащення, або на самому початку сім'явиверження, коли чоловік тільки витягує член з піхви.
Враховуючи те, що середовище піхви негативно впливає на сперматозоїди, то дуже багато сперматозоїдів «вмирає» ще в піхву, і саме тому повноцінний статевий акт з найбільшою ймовірністю призводить до зачаття, хоча зачаття від перерваного статевого акту також виключати не можна. Проте, як відомо, в зачатті бере участь лише один сперматозоїд, тому вірогідність зачаття буде залежати ще й від того, у кого сперматозоїди більш життєздатні активні і рухливі.
Трохи вище я написала, що в зачаття бере участь лише один сперматозоїд, який несе в собі певну генетичну інформацію, тому якщо подумати логічно, то можна зрозуміти, що дитина має бути схожий на своїх біологічних батьків, а не на інших статевих партнерів. Звичайно, іноді діти схожі і на інших родичів, наприклад, вони можуть мати деякі риси від бабусь, дідусів, і так далі. Саме тому судити на кого дитина більше схожа, часто важко, до того ж з віком діти сильно змінюються.
Якщо говорити про відповідь на питання про те, як часто зустрічаються випадки того, що дитина схожа на одного, а по крові його батьком є зовсім інша людина, то на жаль такої інформації немає, так як в більшості випадків жінка сама не знає, хто є батьком її дитини, а аналіз ДНК не робиться.
Додатково по темі: baby.ru