Російська забава - лото
Лото - це гра, в яку грали наші батьки, бабусі та прабабусі. Раніше практично кожне сімейне застілля закінчувалося грою в «барила». Це свого роду азартна гра - в лото можна робити і приймати ставки, виграти дрібниця на шоколадку. А гумор і народна фантазія тут просто безмежні - практично для кожної цифри придумані жартівливі і дотепні прізвиська. Приміром, 11 називають барабанними паличками, 55 - рукавичками, а 66 - валянками. Кожному гравцеві відомо, що 90 - це дідусь, а 88 - бабуся. Цікаво, що цифру 89 прозвали дідовим сусідом - чому невідомо, з тим же успіхом 89 можна було назвати і сусідом бабусі. Лото - це не тільки весела, азартна гра, але й прекрасне тренування уважність і пам'яті. Найчастіше, перемога залежить саме від них, а зовсім не від удачі гравця.
Правила гри в Лото
Отже, для гри в лото потрібно приготувати спеціальні бочонки з зображенням цифр - від 1 до 90. Крім того, знадобляться картки, на яких розміщені 3 ряди випадкових чисел. В одному ряду цифри повторюватися не можуть. Гравці беруть собі по одній, дві або три картки (їх кількість обговорюється заздалегідь). Ведучий теж може взяти картки або грати без них. Його головний обов'язок полягає в гучному і чіткому оголошенні чисел з діжок, які він послідовно витягує зі спеціального мішка. При цьому потрібно дотримати ряд вимог: мішок не повинен бути прозорим і ніхто не повинен бачити барила всередині мішка. У кожного гравця під рукою повинна бути велика кількість порожніх фішок, старих монеток або інших дрібних деталей, якими він буде закривати названі провідним числа на своїх картках. Ведучий, як правило, закриває числа на своїх картках бочонками. Це робиться для того, щоб дорогоцінний час гри не витрачалося на передачу барила з рук в руки, і азарт учасників не губився.
Перед початком гри потрібно домовитися про критерії перемоги. Найчастіше, переможцем оголошується той гравець, який першим закриє один ряд чисел на своїй картці. Але можна домовитися про те, що для перемоги потрібне закриття всієї картки. Також деякі гравці вводять наступне обмеження: закривати цифру можна тільки в момент її оприлюднення, тобто замешкавшийся або відвернувшись гравець не має право закрити цифру, підглянувши її на картці у сусіда.
Отже, коли все готово, гра починається. Ведучий по одній виймає барила з мішка і голосно оголошує («кричить») цифри, позначені на них. Оголошені барила відставляти в сторону на чільне місце або відкладаються в підготовлену коробку. Гравці уважно слухають ведучого і своєчасно закривають названі цифри на своїх картках. Для цього використовують підготовлені дрібні деталі.
Історія Лото і Лото зараз
Дивно, але лото існує вже п'ятсот років. Це половина тисячоліття. За цей час у світі придумано безліч варіацій цієї гри. Наприклад, є лото для малюків, де замість цифр на барилах розміщені картинки - тварини, іграшки, машинки, рослини. Американці та європейці із задоволенням грають в масове лото Bingo зі значними грошовими призами. Там існує ціла мережа клубів любителів лото, де збираються пенсіонери, яким не вистачає соціального спілкування. З розвитком засобів масової комунікації лото прийшло і на телебачення. Там створені спеціальні передачі на основі лото, але всі вони носять характер лотереї.
Лото - це гра для людей будь-якого віку, статі, достатку. Перемога в цій грі забезпечується швидкістю реакції і удачею. Кожен кін або тур можна супроводжувати невеликими ставками - дрібницею або фантами, це додасть грі додаткового азарту і гостроти. У грі можна використовувати як усім відомі прізвиська цифр, так і придумати свої, особисті, що зробить членів сім'ї ще ближче один до одного.