Здрастуйте, Віта! Я так розумію, що вам хотілося б, щоб інвалідність збереглася у дитини якомога на триваліший термін, але при цьому ви не хочете звертатися за нею до психіатра. Ваше бажання, звичайно, цілком зрозуміле. Але, мені здається, просто не знайдеться такої людини, яка б розписав вам всі можливі варіанти розвитку сценарію, незалежно від того, до кого з лікарів ви звернетеся - до невролога або психіатра. Не можна точно сказати, як позначиться на навчанні та кар'єрі вашого сина наявність інвалідності взагалі, та інвалідності даною йому психіатром, зокрема. По-моєму, тут все буде залежати, у великій мірі від того, наскільки йому пощастить в подальшому і в руки яких людей потрапить інформація про наявність у людини інвалідності. Ми дорослі і тверезомислячі люди, і розуміємо, наскільки різними бувають оточуючі нас особистості. Як вони можуть поранити, або образити людину. Наскільки я можу судити, відповідаючи неодноразово на питання про те, як інвалідність позначається на кар'єрі людини, у всіх все складається по-різному. Деякі роботодавці відразу дуже негативно реагують на інвалідність людини, навіть якщо у нього робоча група, і він відмінно справляється зі своїми обов'язками. Іншим абсолютно все одно, аби їхній підлеглий якісно і в строк виконував свою роботу. Тому, думаю, вам самим треба налаштуватися і налаштувати на те ж саме сина. Тобто, пояснити йому, наскільки важливо, незважаючи на проблеми з його здоров'ям, добре вчитися і в подальшому також працювати. Щоб він не розслаблявся, а лише зміцнював в собі віру в те, що у нього все вийде, якщо він сам буде старатися.
Щодо того, до кого ж все-таки звернутися. Мені здається, краще все ж вирішувати питання переогляду інвалідності щороку, але з неврологом. Я розумію, що це дещо обтяжливо щороку проходити переогляд, але напевно воно того варте. Думаю, також, що можна звернути особливу увагу МСЕ на те, що дитина потребує тривалого лікування, і можливо, знайти якісь аргументи, щоб переконати членів МСЕ дати дитині безстрокову інвалідність. Хоча б на час до виконання йому 18 років. Я не знаю, наскільки описані вами показання є обґрунтованими для присвоєння синові безстрокової інвалідності (все-таки це питання в компетенції МСЕ), але можна їх переконати своїми аргументами. Адже там теж сидять звичайні люди, піддані впливу і переконання з боку інших людей.
Думаю, також не завадило б підійти і поговорити про це з спостерігає дитину неврологом. У неї більший досвід у вирішенні таких питань, і можливо, вона сама вам порадить, що ж все-таки краще.
Сподіваюся, ви зможете вирішити всі свої проблеми і допомогти синові. Удачі!