Існує перелік медичних протипоказань, при яких громадянину Російської Федерації забороняється керувати транспортними засобами. Всі вимоги до придатності водія перераховані в наказі МОЗ СРСР від 29.09.1989 N 555 «Про вдосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв індивідуальних транспортних засобів». У ньому перелік медичних протипоказань до водіїв прописаний в п.12.1. (Мотоцикли, моторолери, мотонарти всіх типів і марок - категорія А). Для категорії B діють лише деякі поправки до даного переліку. Причому категорія B розділена на дві групи: з правом роботи за наймом і без права роботи по найму.
Згідно з цим документом в пункті 12.1 є наступні протипоказання:
5.а) гострота зору з корекцією нижче 0,6 на кращому оці, нижче 0,2 на гіршому. Допустима корекція при короткозорості і далекозорості 8, ОД, у тому числі контактними лінзами, астигматизмі 3, ОД (сума сфери і циліндра не повинна перевищувати 8, ОД). Різниця в силі лінз двох очей не повинна перевищувати 3, ОД;
5. б) як виняток допускаються водії за умови, якщо гострота зору на що залишився оці 0,8 (без корекції) і нормальному полі зору-переогляд через рік.
Ознайомитися з повною версією документа ви можете за посиланням: https://avtovodila.ru/index.php?menu=poleznostiart=dop_medicin
Що стосується інвалідності, то відсутність одного ока інвалідності не гарантує. Справа в тому, що інвалідність визначають за сукупністю факторів, які необхідні для нормальної життєдіяльності людини. Зорові розлади, що призводять до обмеження життєдіяльності, можуть бути обумовлені різною офтальмопатологіі, яка є наслідком захворювань, аномалій розвитку, пошкоджень як різних структур очного яблука і його придатків, так і центральних, інтракраніальних відділів зорового аналізатора.
Медико-соціальна експертиза (МСЕ) та реабілітація осіб з патологією органу зору базується на основних положеннях вітчизняної концепції інвалідності та спільних позиціях МСЕ. При МСЕ осіб з офтальмопатологіі клініко-функціональний діагноз і прогноз треба визначати з урахуванням таких факторів:
- спадкової обтяженості;
- анамнезу та катамнеза захворювання, особливостей його перебігу;
- строків настання зорових розладів;
- нозологічної форми офтальмопатологіі;
- детальної характеристики структурних змін в органі зору;
- стану і динаміки зорових функцій;
- електрофізіологічних характеристик зорово-нервового апарату;
- даних про зорової працездатності;
- відомостей про супутньої патології інших органів і систем організму;
- результатів оцінки можливості та ефективності відновного лікування, корекції зору.
Із соціальних факторів необхідно враховувати вік, сімейний стан, побутові умови, освіту, професію, стаж роботи, характер трудової діяльності. Оцінюють також психологічні особливості хворого і потреба в різних видах соціальної допомоги.
На основі зіставлення результатів подібного комплексного аналізу з вмістом основних категорій життєдіяльності роблять висновок про наявність і ступінь обмежень життєдіяльності, наявності інвалідності.
Додатково по темі: avtovodila.ru