Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, як втім і шлунка - це хронічне і рецидивуюче захворювання, основною ознакою якого є утворення дефекту (виразки) в стінці шлунка або дванадцятипалої кишки, схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу поряд зі шлунком і дванадцятипалої кишкою ряду інших органів системи травлення з розвитком ускладнень, що загрожують життю хворого.
Як правило, викликається через зараження людини бактерією Helicobacter Pylori. Крім бактеріальної форми захворювання, виразка може розвинутися через підвищеної кислотності. Кислота викликає трансформацію слизової дванадцятипалої кишки, порушуючи її цілісність.
Також виразкові процеси можуть початися при регулярному прийомі нестероїдних протизапальних препаратів (наприклад, аспірин, ібупрофен, диклофенак та ін). Багато людей приймають протизапальні засоби при артритах, м'язових болях і ін. Аспірин також використовується для захисту від формування згустків крові в судинах. Однак, ці препарати іноді можуть руйнівно впливати на слизову дванадцятипалої кишки.
Сприяє розвитку виразки куріння, вживання алкоголю і неправильне харчування. Також вченими доведено, що при роботі в нічну зміну ризик підвищується на 50% (це також стосується і захворюваності виразкою шлунка).
В основі лікування виразки дванадцятипалої кишки насамперед насамперед лежать лабораторні дані і загальний стан пацієнта, тому публікувати якісь конкретні схеми досить складно - вони складаються суто індивідуально. Якщо у Вас є бажання отримати більш детальну інформацію про схеми лікування, Вам необхідно звернутися на очну консультацію до фахівця.
У загальних словах можу сказати наступне: як правило, при даному захворюванні досить фармакологічного лікування, метою якого є знищення бактерії Helicobacter Pylori, відновлення слизової дванадцятипалої кишки і запобігання розвитку ускладнень.
При вираженому больовому синдромі призначають препарати з групи холінолітиків (атропін, платифілін, метацин в таблетках і ін'єкціях) або спазмолітиків (но-шпа, папаверин). Увага! Холинолитики протипоказані в літньому віці при глаукомі, аденомі передміхурової залози. Препарати антацидного дії, тобто нейтралізуючі вироблену слизової шлунка соляну кислоту, і антисекреторного дії, тобто пригнічують секрецію соляної кислоти, показані при виразковій хворобі 12-палої кишки майже у всіх випадках, а також шлунка при нормальній і підвищеній кислотності. Розчинні антациди, наприклад, сода й окис магнію, дають швидкий ефект від нейтралізації соляної кислоти, але нетривалий, до того ж тривалий прийом соди приводить до порушення електролітного рівноваги в організмі. З нерозчинних антацидів (не всмоктуються в кров, а тільки обвалаківают слизову шлунка) найбільш популярні алмагель, фосфалюгель, які приймають по 1-2 десертних ложки через 1-1,5 години після їжі. Їх тривалий прийом не бажаний при хронічній нирковій недостатності.
Під час загострення і лікування, рекомендовано дотримання наступних дієт: спочатку Дієта 1а, потім Дієта 1б, і після припинення лікування на декілька місяців Дієта №1.
Активний курс лікування в середньому займає 2 тижні, після чого необхідно продовжувати підтримуючу терапію і дотримуватися режиму харчування. Для контролю за загоєнням виразки призначається повторна езофагогастродуоденоскопія.
Хірургічне втручання потрібне вкрай рідко - лише загоюються виразках шлунка, а також при ускладненнях виразкової хвороби (при внутрішніх кровотечах і проривної виразках). Під час операції з приводу виразкової хвороби найчастіше видаляють уражену ділянку кишки (шлунка), а також перерізають деякі нервові гілочки, що сприяє зниженню кислотності шлункового соку.
Так само можливе лікування дванадцятипалої кишки народними засобами, які століттями перевіряли на собі наші предки. Ознайомитися з ними можна тут https://medic.ymka.ru/yazva_jeludka.php і https://blackpantera.ru/useful/health/narmed/13238/. І хочу зауважити, деякі з цих рецептів складуть гідну конкуренцію найкращим лікарських препаратів.
Джерела:
https://medportal.ru
https://atompharm.ru