Зазвичай, еякуляція в пряму кишку до вагітності не призводить. Тому мені зовсім незрозуміло, для чого вам потрібна інформація про життєздатність сперми в прямій кишці.
Справа в тому, що єдиної думки з приводу того, скільки живуть сперматозоїди, що потрапили в організм жінки, вірніше, в піхву, немає. Тим більше, мені не вдалося знайти хоч які-небудь достовірні дані про можливість їх виживання в середовищі прямої кишки. Щодо виживаності сперматозоїдів у піхву, можна зустріти різні дані, які коливаються від 1 до 7 днів. Більш правдоподібним вважається термін до 5 днів. Ці цифри залежать від багатьох чинників - від якості самої сперми і від внутрішнього середовища піхви. Нормальну рухливість сперматозоїди зберігають при температурі 36-37 градусів. При збільшенні температури їх активність падає.
Нормальною середовищем, в якому сперматозоїди зберігають максимально свою життєздатність, є лужна.
Що стосується ймовірності вагітності при анальному сексі, то за деякими даними, при оптимальній вологості, рН і температурі життєздатність сперматозоїдів деякий час буває достатньою для того, щоб у разі закінчення сперми з анального отвору (у положенні жінки лежачи на животі) і попаданні частини еякуляту в статеву щілину виникла ймовірність запліднення. Але наскільки я розумію, ця ймовірність надзвичайно мала.
Також хотілося б додати кілька слів як попередження про ймовірність неприємних наслідків для тих, хто часто практикує анальний секс.
При попаданні в пряму кишку сперма пригнічує дію, як на захисну мікрофлору цього органу, так і на імунну систему в цілому. Це переконливо довели дослідження американських фахівців з Центру по изу-ню СНІДу та імунних захворювань. Є і ще один аспект. Природою анальний отвір призначений аж ніяк не для сексуальних експериментів. Тому при використанні його не за призначенням велика ймовірність виникнення тріщин у прямій кишці і анусі, розвитку запальних процесів. Набагато частіше, ніж при звичайному коитусе, з'являються мікроссадіни на статевому члені, що в десятки разів збільшує ймовірність зараження СНІДом та іншими венеричними захворюваннями. Тому, якщо хтось і вдається до подібної практики, то вже, щонайменше, повинен взяти за правило користуватися презервативом.
Є і ще один аспект впливу сперми на організм - онкологічний.
На думку доктора медичних наук, старшого науково-го співробітника Інституту діагностики та хірургії Минздравмедпрома Росії Віри Титової, при наявності в жіночих статевих органах патологічних процесів (хронічного запалення, ерозії, післяпологових травм) сперма може виступати свого роду каталізатором прискорення розвитку цих та супутніх захворювань. Правда, мова йде не про будь спермі, а "продукті" чоловіків, які страждають простатитом та іншими специфічними недугами. Але на актуальності проблеми ця обмовка ніяк не позначається: кількість жінок з різного роду гінекологічними проблемами неухильно зростає, та й абсолютно здорових чоловіків теж, як кажуть, кіт наплакав ...
Повномасштабних експериментів, що дозволяють однозначно підтвердити цю теорію, поки не проводилося, проте попередні результати дозволяють лікарям категорично рекомендувати таким партнерам використовувати бар'єрні засоби контрацепції - презервативи.
Джерела:
https://health.dekard.info/article/skolko-zhivut-spermatozoidy
https://passion.ru/sexology/answers/380.htm
https://vitasite.ru/articles/men-article/vse-o-sperme/