Токсоплазмоз належить до хвороби, спричиненої облігатним внутрішньоклітинним найпростішим Toxoplasma gondii. Для токсоплазмозу характерний ряд особливостей, які слід враховувати при лабораторній діагностиці цього захворювання.
По-перше, збудник токсоплазмозу - Toxoplasma gondii - має низьку патогенністю і в більшості випадків при попаданні в організм людини не викликає у нього розвитку манифестного вираженого процесу, тобто інфікування організму, як правило реалізується в носительстве паразита. Клінічні прояви захворювання у людини найчастіше пов'язані з наявністю в останнього первинного чи вторинного імунодефіциту.
По-друге, широка ураженість населення токсоплазмой обумовлює і наявність значного числа людей, що позитивно реагують на токсоплазмоз в результаті адекватної імунної відповіді макроорганізму на упровадилися інфект. Такий стан можливе як у абсолютно здорових осіб (носійство), так і у хворих іншими, зазвичай провідними захворюваннями (мікст-інфекція), і, звичайно, у хворих саме цією інфекцією (токсоплазмоз), яка у вагітних має тенденцію переважно до безсимптомному течією.
При токсоплазмозі слід розрізняти токсоплазмоінфекцію (інфікованість, носійство) і токсоплазменное захворювання (токсоплазмоз), тому основним у лабораторній діагностиці є не сам факт виявлення позитивного імунної відповіді (антитіл), а уточнення характеру перебігу процесу - носійство або хвороба. Комплексне визначення антитіл класів IgM, IgA, IgG дає можливість швидко підтвердити чи спростувати діагноз.
У гострий період з'являються IgM, а потім IgA і можуть збережуться до 2 років. Рання діагностика токсоплазмозу особливо важлива у вагітних, так як ризик внутрішньоутробного зараження плода збільшується від 17% в I триместрі до 60% в III триместрі вагітності при гострому токсоплазмозі у вагітної. Специфічне лікування жінок на ранніх стадіях інфекційного процесу знижує ризик ураження плода на 60%. В результаті внутрішньоутробного токсоплазмозу можуть відбутися внутрішньоутробна загибель плода (мимовільний аборт) або народження дитини з серйозними ураженнями: гідроцефалія, кальцифікати в тканини мозку, хоріоретиніт. Оскільки антитіла IgM не проникають через плаценту, виявлення їх у крові новонародженого свідчить про вроджену інфекції. Визначення антитіл IgM і IgA необхідно для діагностики гострого періоду токсоплазмової інфекції.
Антитіла IgG з'являються в період реконвалісценції і у перехворілих зберігаються до 10 років. Визначення антитіл IgG служить для діагностики періоду реконвалісценції токсоплазмозу і для оцінки напруженості поствакцинального імунітету.
Додатково по темі: eurolab.ua