Встановлення / переогляд інвалідності дітям з діагнозом "лімфобластний лейкоз"

Відповідно до існуючих правовими і нормативними документами Російської Федерації до категорії дітей-інвалідів "відносяться діти до 16 років, які мають значні обмеження життєдіяльності, що призводять до соціальної дезадаптації внаслідок порушень розвитку і росту дитини, здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою , навчання, спілкуванню, трудової діяльності в майбутньому.

У медичних показаннях, при яких дитина у віці до 16 років визнається інвалідом, визначених Наказом Міністерства охорони здоров'я РРФСР N 117 від 4 липня 1991р. у розділі II "Функціональні зміни і патологічні стани", що дають право на встановлення інвалідності строком на 5 років серед інших перераховані:

П3. Гострий лейкоз, лімфогранулематоз.

П4. Злоякісні новоутворення після хірургічного та інших видів лікування будь-якої локалізації незалежно від стадії пухлинного процесу.

У розділі III - на строк до досягнення 16-річного віку:

п11. Інкурабельні злоякісні новоутворення. Доброякісні новоутворення, що не підлягають хірургічному лікуванню, при порушенні функції органу

П12. Хронічний лейкоз, лімфогранулематоз, гистиоцитоз.

При експертній оцінці наслідків лейкозу фахівцями медико-соціальної експертизи враховуються такі медичні фактори (З.Д.Шварцман, 2009):

- варіант лейкозу, морфологічна, цитохімічна, імунологічна, цитогенетична характеристика;

- предсуществующие фактори несприятливого клінічного прогнозу високого ризику;

- тривалість досягнутої повної клініко-гематологічної ремісії;

- наявність рецидиву;

- адекватність проведеної терапії;

- ступінь тяжкості порушень функцій органів і систем, обумовлені основним захворювання, ускладненнями цитостатичної терапії.

Підстави для встановлення інвалідності відсутні в наступних випадках (як правило):

- у хворих лейкозом, у яких настало одужання (повна клініко-гематологічна ремісія і безрецидивної протягом на тлі консолідуючою і підтримуючої терапії протягом 5 років);

- у хворих лейкозом, у яких наступила повна клініко-гематологічна ремісія після перших двох циклів поліхіміотерапії, що триває не менше року, у яких відсутні прогностично несприятливі відносно рецидиву фактори, ускладнення мієлосупресивною терапії. При цьому велике значення має також оцінка здатності до навчання, до трудової діяльності (у дорослих), до самообслуговування та ін.

Звертаємо Вашу увагу! Основоположним принципом при встановленні / переосвидетельствовании інвалідності дітям зі злоякісними захворюваннями є комплексний підхід, тобто облік як самого патологічного процесу з можливим прогнозом, так і його наслідків і наслідків лікування, що впливають на життєдіяльність.

Повторний огляд інвалідів I групи проводиться один раз на 2 роки, інвалідів II і III груп - один раз на рік, а дітей-інвалідів - один раз на термін, на який дитині встановлена категорія "дитина-інвалід".

Переогляд інваліда може здійснюватися завчасно, але не більше ніж за два місяці до закінчення встановленого строку інвалідності.

Переогляд інваліда раніше встановлених термінів проводиться за направленням закладу охорони здоров'я у зв'язку зі зміною стану його здоров'я. При цьому так само враховується характер і прогноз перебігу основного захворювання, наслідки якого стали причиною інвалідності дитини, характер і ступінь тяжкості обмежень життєдіяльності, властиві віку дитини, стан компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення порушених функцій, можливість соціальної адаптації та задоволення потреби в різних видах і формах медико-соціальної допомоги "(з" Інструкції щодо заповнення направлення на дитину до 16 років заклади охорони здоров'я на медико-соціальну експертизу "від 25.02.98г.).

У разі незгоди з експертним рішенням бюро медико-соціальної експертизи Ви може оскаржити його на підставі письмової заяви. Заява подається: в установу, яка проводила опосвідчення, або в головне бюро медико-соціальної експертизи, чи до відповідного органу соціального захисту населення.

Бюро медико-соціальної експертизи, яка проводила опосвідчення, в 3-денний термін з дня отримання заяви направляє цю заяву з усіма наявними документами в головне бюро медико-соціальної експертизи.

Головне бюро медико-соціальної експертизи не пізніше місяця з дня надходження заяви проводить медико-соціальну експертизу особи і на підставі отриманих результатів виносить рішення.

Рішення головного бюро медико-соціальної експертизи може бути оскаржене в місячний термін до органу соціального захисту населення суб'єкта Російської Федерації.

У разі незгоди громадянина з рішенням головного бюро медико-соціальної експертизи орган соціального захисту населення може доручити проведення медико-соціальної експертизи будь-якого складу фахівців необхідного профілю зазначеної установи.

Рішення установи може бути оскаржене в суді громадянином або його законним представником у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Додатково по темі: help-patient.ru