Як правильно говорити: дзвонить або дзвонить?
Як правильно говорити, «Дзвони» або «дзвонить», нам намагаються пояснити зі школи. Ми запам'ятовуємо, якийсь час користуємося своїми знаннями, потім геть забуваємо про них, кажучи, як вийде або не кажучи зовсім. Буває, що на нашому життєвому шляху зустрічаються філологи, які точно знають літературну норму. Вони поправляють нас, але й тільки. На жаль, запам'ятати просте правило постановки наголосу в одному з найпопулярніших слів XXI століття можна лише з власної ініціативи і в дорослому віці. Спробуємо?
Трохи про дієслово «дзвонити»: як правильно?
Дієслово «дзвонити» відноситься до дієслів на-ить з незмінним наголосом. У відповідності з поточними мовними нормами: у всіх особистих формах в теперішньому часі наголос у дієслові «дзвонити» падає на суфікс «і» або, за його відсутністю, на закінчення. Хочете говорити правильно? Вживайте дієслово «дзвонить» тільки так.
До речі, в минулому часі наголос у дієслові «дзвонити» також падає на суфікс «і». Свого місця воно не змінює в наказовому способі і в його особливих дієслівних формах - причасті і дієприслівнику.
Чому кажуть «дзвонить»?
Російська мова - жива і рухома субстанція. Мовні норми в ньому змінюються разом з його носіями. Протягом останніх двох століть в російській мові спостерігається тенденція до переходу дієслів на-ить від незмінного наголоси до рухомого. Приміром, у першій половині XIX сторіччя такі дієслова як «цінує» і «любить» вимовлялися зовсім не так, як сьогодні: «цінує», «любить». У XXI столітті подібна постановка наголоси здається дикістю. Можливо, через пару століть дієслово «дзвонить» теж почне звучать як «дзвонить», але не раніше!
Серед дієслів на-ить в сучасній російській мові є трохи більше ста слів, наголос в яких падає на перший склад: наприклад «молить», «ловить», «носить» і т.п. Подібні приклади непомітно підштовхують носіїв мови до зміни тенденції у вимові дієслова «дзвонити», але лише підштовхують! Повної зміни місця наголосу в цьому слові поки не відбулося.
Деякі люди вимовляють «дзвонить», спираючись в своєму мовному омані на «Дзвони» і «дзвоніння», співвідносні за своєю семантикою зі «звучним» дієсловом, але не надають на його наголос ніякого впливу.
Чи можна говорить «дзвонить»?
У 2009 році Міністерство Освіти Російської Федерації випустило список довідників і словників, що відображають сучасні мовні норми. У них допускаються обидва варіанти постановки наголосу, але за «дзвонить» закріплена розмовна форма вживання. При цьому всі ці видання не рекомендовані для шкіл, що вже виводить їх з кола авторитетних «закріплювачів» літературної норми. Російська інтелігенція не приймає подібних мовних змін. Сьогодні, як і багато років тому, «дзвонить» говорять тільки малоосвічені люди, що виправдовують свою безграмотність дивними законами і ще не відбулися тенденціями.
Хочете бути культурною людиною? Говоріть «дзвонить»!
Як запам'ятати місце постановки наголосу?
Тільки доброю волею. Чим щире буде Ваше бажання говорити грамотно, тим швидше Ви почнете це робити. Спробуйте кілька днів поспіль активно вживати в мові дієслово «дзвонить». Відчуйте його звучання, звикнете до нього і, можливо, Ви почнете говорити правильно по інерції.
При виникненні найменших сумнівів щодо вживання дієслова «дзвонить», звертайтеся до довідкової інформації та перевіряйте, наскільки грамотно Ви говорите.
Не нехтуйте чужими порадами, а й не слідуйте їм сліпо. Вас поправляють? Скажіть «спасибі» і перевірте, чи правильно Ви вимовляєте дієслово «дзвонить», ще раз.
Зверніть увагу на те, що більшість дієслів з семантикою звучання «вдаряються» на самий кінчик: «Ланка», «кричить», «мовчи», «Греміо», «Свист», «Шипіт» і т.п. Дієслово «дзвонить» ідеально вписується в цей асоціативний ряд.
Не уникайте того, чого не знаєте. Не замінюйте «дзвонить» синонімами. Хочете навчитися говорити правильно? Говоріть!