Підхід до лікування гіпертонічних кризів без ускладнень, що є в даний час загальноприйнятим, передбачає поступове зниження артеріального тиску, що досягається протягом 12-24 (на думку деяких експертів - 24-48) годин. Використовуються переважно оральних (через рот, таблетки) ліки від гіпертонії з дотриманням ретельного контролю рівнів артеріального давлненія.
Підкреслюється відсутність дослідницьких даних про порівняльну ефективність різних оральних препаратів, що знижують тиск, у осіб з гіпертонічними кризами, що не ускладненими ураженнями внутрішніх органів. У цьому зв'язку вибір конкретного препарату для лікування пацієнта повинен визначатися швидкістю початку і характером ефекту ліки по зниженню артеріального тиску, а також спектром побічних дій. Безпосередня ефективність використовуваних при гіпертонічних кризах без ускладнень оральних препаратів представляється досить подібною і варіює, за даними контрольованих досліджень, в межах 96-98% для ніфедипіну, 79-100% для клонідину, 90-95% для каптоприлу, 96% для урапідилу, 68 -94% для лабеталола, 65-91% для нікардипіну, 66-82% для нітрендипіну і 85% для нітрогліцерину.
Окремого розгляду заслуговує питання про безпеку використання орального (сублингвального, т. Е. Під язик) короткодіючого ніфедипіну при гіпертонічних кризах. Раніше такий підхід представлявся ефективним і досить безпечним і широко застосовувався в усьому світі для лікування гіпертонічних кризів без ускладнень. З середини 90-х років ХХ століття погляди на безпеку ніфедипіну повсюдно зазнали істотних змін. Це було пов'язано з представленими доказами можливості розвитку неконтрольованої гіпотензії, а також збільшення серцево-судинної і загальної летальності, особливо при наявності у хворого з гіпертонічним кризом супутньої ішемічної хвороби серця. В даний час використання короткодіючого ніфедипіну для купірування гіпертонічних кризів однозначно розглядається як підхід, пов'язаний з підвищеним серцево-судинним ризиком і вважається категорично неприпустимим. Виняток з цього нового правила становлять випадки гіпертонічних кризів при вагітності.
Серед оральних засобів, що знижують тиск, в лікуванні гіпертонічних кризів без ускладнень широко використовується клонідин (клофелін). Для цього ліки запропоновані різні варіанти призначення. Найбільш інтенсивні передбачають початок прийому з 0,15 мг, потім щогодини по 0,075 мг до досягнення цільових значень артеріального тиску (або до сумарної дози 0,6-0,75 мг). Поруч авторів перевагу для лікування гіпертонічних кризів без ускладнень віддається каптоприлу, лабеталол, урапіділу. У частині випадків при необхідності доцільним вважається додавання до вищеперелічених оральним препаратів парентерального (внутрішньовенного) введення петлевого діуретика (Фуросеміду, торасеміду).
Необхідно враховувати, що у разі наявності у хворого з гіпертонічним кризом гіповолемії (зменшення об'єму циркулюючої крові) використання диуретика, а також інших ліків від гіпертонії вимагає особливої обережності. Така ситуація можлива, наприклад, у разі повторної блювоти на піку кризу.
Набряки очей і гіпертонічний криз
Артеріальна гіпертонія: лікування та профілактика
Чи можна пити гіпертонічний розчин при запорах?
Вагітність при гіпертонії